На VIII Міжнародному судово-правовому форумі судді ВС говорили про online-правосуддя, податки та кадровий голод

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Єгор Краснов, судді Касаційного адміністративного суду у складі ВС Наталія Блажівська та Андрій Жук і суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Євген Петров 6 серпня 2020 року виступили із доповідями на VIII Міжнародному судово-правовому форумі, організованому газетою «Юридическая практика».

У межах сесії форуму «Правосуддя online» Єгор Краснов розповів про запровадження в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Він позитивно оцінив ідею створення ЄСІТС, але зауважив, що слід розв’язати проблеми з технічним забезпеченням судів і суддів, питання щодо навчання суддів та працівників судів, проблеми кадрового голоду й хронічного недофінансування судів.

Доповідач підтримав законопроєкт щодо створення офіційних електронних адрес громадян, але звернув увагу на ризики, пов’язані з новелою. Це питання кібербезпеки та, відповідно, суттєві затрати на роботу такої системи. Адже суди щороку приймають понад 4 млн рішень, й адміністрування обміну документами в електронному режимі в такій кількості справ потребуватиме значних технічних та грошових ресурсів. Єгор Краснов також схвалив рішення запровадити єдині електронні адреси громадян для всіх органів влади, а не лише для судів.

Водночас суддя вважає, що сервіс електронної пошти сьогодні вже дещо застарів. Адже за його використання відбуватиметься обмін величезною кількістю сканованих документів, які треба десь зберігати, а це – відповідні витрати на підтримку системи. До того ж поштовий сервіс зручний, якщо є відправник і отримувач документа, однак виникає проблема із передорученнями, коли, наприклад, позов подає районний прокурор, а апеляційну скаргу має подавати вже прокурор області.

Тож щодо подальшого розвитку ЄСІТС доповідач зауважив, що доцільно забезпечити її омнікальність – можливість користувачів обирати канали зв’язку та можливість обмінюватися документами у вигляді посилань, а не шляхом направлення кожному учаснику процесу сканованих документів.

«Ми повинні дати сторонам вибір обрати зручний для них канал зв’язку. Це може бути месенджер, електронна пошта тощо. Сьогодні всі користуються різними засобами зв’язку, надаймо людям можливість обирати», – сказав Єгор Краснов.

При цьому він наголосив на необхідності вже на етапі запровадження єдиних електронних адрес забезпечити захист інформації. «Запровадження електронних адрес сприятиме прискоренню розгляду справ та економії бюджетних коштів, які можна перерозподілити на апарати судів для технічної модернізації судів, преміювання працівників тощо», – сказав суддя ВС. І додав, що люди – це головне, бо сьогодні вони працюють з надмірним навантаженням, в умовах недофінансування, і саме на них тримається робота.

Наталія Блажівська виступила на сесії «Адміністративна юстиція» із доповіддю на тему «Межі дискреції держорганів: актуальні правові позиції». Вона розповіла про різні підходи до цього питання, а також навела останню судову практику ВС у відповідній категорії справ.

Доповідачка звернула увагу на постанову КАС ВС від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19, в якій суд зазначив, що чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство надавало податковому органу дискрецію діяти лише у спосіб відповідно до закону.

У постанові від 17 липня 20 року у справі № 2а-1670/7003/12 КАС ВС звернув увагу, що Комітет Міністрів Ради Європи в Рекомендаціях № К(80) від 11 березня 1980 року надав визначення дискреційним повноваженням адміністративних органів влади й зазначив, що їх повноваження не можуть визнаватися дискреційними за наявності лише одного правомірного та законно обґрунтованого варіанта поведінки.

З урахуванням цього податковий орган повинен виконувати свої повноваження лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому зобов’язаний був вжити дії, щоб завчасно (в розумні строки) поінформувати платника податків про початок проведення перевірки щодо нього.

Також суддя ВС розповіла, що сьогодні в багатьох рішеннях у податкових спорах суд звертається до принципу належного врядування, та навела відповідну практику, зокрема з посиланням на рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України». КАС ВС зробив висновок, що принцип належного врядування застосовується, коли йдеться про питання загального інтересу, наприклад, якщо справа впливає на основоположні права людини і майнові права

У згаданій постанові у справі № 160/1088/19 суд також звертав увагу на рішення ЄСПЛ у справі «Щокін проти України», в якому йдеться про те, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності порушує вимогу «якості  закону», передбачену Конвенцією про захист прав і основоположних свобод, та не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Крім того, суддя ВС навела постанову Великої Палати ВС від 1 липня 2020 року у справі № 260/81/19 щодо сплати ЄСВ «сплячими»  ФОПами. У п. 77 постанови міститься посилання на рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» та зазначено про важливість принципу належного урядування. А в п. 78 із посиланням на рішення ЄСПЛ у справі «Серков проти України» йдеться про те, що за практикою ЄСПЛ у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов’язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.

У пунктах 81, 82 підкреслено, що існування нечіткого, суперечливого нормативного регулювання на час виникнення спірних правовідносин порушує принцип правової визначеності. При цьому застосовними в цій справі є висновки ЄСПЛ у справі «Серков проти України», оскільки принцип найбільш сприятливого тлумачення національного законодавства на користь платників податків так само може бути застосований до платників загальнообов’язкових внесків, у тому числі єдиного внеску.

Підсумовуючи, Наталія Блажівська сказала: «Під час перевірки дискреційних повноважень органу влади необхідно перевірити й мету, з якою ці повноваження були реалізовані, а також чи були дотримані елементи верховенства права, про які нам говорить Рада Європи. Пам’ятаймо, що в чинній редакції Кодексу адміністративного судочинства вже немає принципу законності, тому що він є одним з елементів верховенства права».

Окремо доповідачка акцентувала увагу на тому, що застосування практики ЄСПЛ повинно бути релевантним, для підкреслення правового висновку, а не огульним, лише заради доповнення тексту.

Євген Петров та Андрій Жук взяли участь у сесії, присвяченій кадровому забезпеченню правосуддя.

Євген Петров зазначив, що кількість вакантних суддівських посад жахає, тож він звернув увагу на те, яким чином можна розв’язати цю проблему.

За його словами, по-перше, необхідно знайти шляхи завершення добору суддів, розпочатого ще у 2017 році, конкурсанти якого склали іспит у червні 2019 року, однак конкурс припинили через те, що не працює Вища кваліфікаційна комісія суддів України. «Ми не повинні забувати про цих кандидатів, вони пройшли великий шлях, багато з них були змушені звільнитися з роботи, а тепер у них виникають труднощі при прийомі на роботу, оскільки работодавець вважає, що вони невдовзі мають стати суддями», – зазначив доповідач.    

Він також розповів, що згадані кандидати розробили законопроєкт, яким пропонується дозволити завершити конкурс Вищій раді правосуддя України. Однак, зауважив він, така передача повноважень дискусійна, та й перекладання обов’язку з перевірки робіт конкурсантів та їх моральних і професійних якостей на ВРП призведе до ще більшого перенавантаження й без того завантаженого органу.

На майбутнє Євген Петров запропонував скоротити і спростити навчання кандидатів у Національній школі суддів України. Суддя ВС пояснив, що близько 40 % слухачів школи визначилися з однією спеціалізацією, за якою хочуть у майбутньому працювати. «Виникає питання, навіщо навчати кандидата дев’ять місяців господарського, цивільного, кримінального судочинства, витрачати кошти, якщо він мріє працювати тільки в адміністративній юрисдикції? Відповідно, достатньо буде за одною спеціалізацією навчати до чотирьох місяців», ­– сказав доповідач.  Також він звернув увагу, що необхідно чітко визначити терміни проходження всіх процедур добору.

Євген Петров наголосив і на необхідності вирішити питання щодо кандидатів, які вже перебувають у суддівському резерві, а саме встановити, щоб час бездіяльності ВККС не входив до трирічного терміну, після спливу якого резервіст втрачає право бути призначеним суддею. Зазначив суддя і про необхідність визначитись із проведенням конкурсів для переведення суддів до судів у інших регіонах, а також із першої до апеляційної інстанції. Ще одна проблема, яка потребує розв’язання, – судді, що залишилися без повноважень.  

Доповнюючи виступ попереднього доповідача, Андрій Жук звернув увагу на проблему відтоку кадрів із судової системи. Він зауважив, що наразі існує третина вакансій суддів від штатної чисельності, водночас іще у третини суддів є право на відставку. При цьому суддя ВС наголосив, що судді, які ще можуть працювати і принести багато користі судовій владі, звільняються з посад  не в останню чергу через постійні зазіхання на незалежність суду.

«Хочу ще раз нагадати, що незалежність судді – це не привілей судді. Це гарантія того, що людина, коли прийде в суд, отримає правове справедливе рішення в розумні строки, а не через кілька років, пройшовши усі кола пекла», – наголосив Андрій Жук.

Він виступив також і від імені Ради суддів України, членом якої є. Одна з найбільш обговорюваних тем у соціальних мережах серед суддів – проєкт звіту про результати оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів. Тож доповідач поінформував про ситуацію щодо цього проєкту.

Суддя розповів, що розробити нові нормативи було вирішено у 2018 році, оскільки попередні були затверджені РСУ ще 2016 року, а розроблені вони були на даних за 2014–2015 роки. Оскільки ці нормативи покладені в основу визначення штатної чисельності суддів у всіх судах, а в 2017 році почало діяти нове процесуальне законодавство, виникла потреба провести нові розрахунки. Крім того, вони потрібні для ефективного розв’язання проблеми кадрового голоду судів.

Андрій Жук розповів, як саме проводилася відповідна робота, та поінформував, що в лютому цього року проєкт звіту було передано ВРП і РСУ, які надали свої зауваження. Звіт доопрацьовано і 30 липня до ВРП та РСУ надіслано фінальний варіант. Його направили в усі суди, щоб дізнатися думки суддів, чи відповідають відображені в звіті дані реальному стану справ. При цьому доповідач зазначив, що у фінальному варіанті враховано майже всі пропозиції РСУ. А також він повідомив, що у звіті збільшився час розгляду однієї справи, тож це вплине і на визначення штатної чисельності суддів.