Відкладення розгляду справи – підстави, причини, наслідки неявки учасників процесу

Що таке відкладення справи

Відкладення розгляду справи - це перенесення судового засідання з призначенням на іншу дату.

Якщо оголошується перерва у судовому засіданні, то існує можливість продовження слухання справи в межах цього ж засідання. Перерва може оголошуватися на визначений час або без такого.

Якщо розгляд справи відкладається або оголошується перерва, то про місце, дату та час нового засідання чи продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному Кодексом.

Чому можуть відкласти справу?

• через неявку всіх учасників процесу;
• через необхідність залучення нових свідків;
• через необхідність заміни судді;
• через вступ у справу третьої особи;
• через зміну предмету позову;
• через заміну відповідача;
• неможливість здійснення потрібних процесуальних дій у поточному судовому засіданні.

Коли оголошують перерву в судовому засіданні

Суд може оголосити перерву, коли є необхідним представлення нових доказів. Також можуть призначити перерву, якщо засідання неможливо закінчити в той день, на який воно призначене. В таких випадках справу не починають розглядати спочатку, а продовжують слухання.

Даний перелік не є вичерпним і може змінюватися залежно від обставин конкретної справи. Наприклад, учаснику справи не було надіслано копії апеляційної скарги або під час судового засідання до матеріалів справи були долучені нові документи, з якими раніше ознайомитися можливості не було.

Які наслідки, якщо не з’явитися на розгляд справи:

В кримінальному судочинстві:

• Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України.

В цивільному судочинстві:

• У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.
• У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Поважні причини неприбуття особи на виклик є:

• затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
• обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
• обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
• відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
• тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
• смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
• несвоєчасне одержання повістки про виклик;
• інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.

Поважність причини неявки повинна бути доведена до відома суду і засвідчена відповідними документами.

Коли судове засідання може відбутися, хоч і відсутній обвинувачений?

• при розгляді питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого ( частина четверта статті 34 КПК);
• коли розгляд клопотання про накладення грошового стягнення (частина перша статті 146 КПК);
• коли розгляд клопотання про скасування грошового стягнення (частина друга статті 147 КПК);
• розгляд клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів (частина четверта статті 163 КПК);
• розгляд клопотання про арешт майна (частина перша статті 172 КПК);
• питання про звернення застави в дохід держави (частина дев'ята статті 182 КПК) та в деяких інших випадках, визначених КПК.