Комунікаційна стратегія Ленінського районного суду м. Харкова на 2023-2025 рр.

Комунікаційна стратегія Ленінського районного суду м. Харкова на 2023-2025 рр.

ЗМІСТ

1.Вступ

2.Аналіз поточної репутації суду та позиціонування в ЗМІ

3.Дослідження комунікативних проблем, які існують

4.Ціль та мета комунікації Ленінського районного суду м. Харкова з громадськістю, способи їх досягнення

5.Цільові аудиторії комунікаційної діяльності Ленінського районного суду м. Харкова

6.Позиціонування

7.План постійних та систематичних комунікаційних заходів

8.Сучасний стан та план удосконалення поширення інформації від Ленінського районного суду м. Харкова

9.Оцінка ключових показників ефективності комунікаційної діяльності Ленінського районного суду м. Харкова

10.Очікувані результати реалізації Комунікаційної стратегії Ленінського районного суду м. Харкова

Вступ

Між українськими судами та суспільством історично склався комунікаційний вакуум, який часто заповнюється маніпуляторами, що ставлять собі за мету якісь інтереси, а не зацікавленість суспільства у справедливому суді. Україна перебуває зараз на етапі трансформації як суспільства, так і свідомості громадян. Важливо в цей час сформувати новий погляд українців на суди та судову систему. Це процес довготривалий, кропіткий і потребує постійної просвітницької роботи суду. 

Комунікація є процесом ширшим за обсягом, аніж просте поширення інформації, оскільки вона має на меті отримання зворотнього зв’язку. Сучасна теорія комунікації базується на визнанні необхідності постійного тривалого діалогу з найважливішими цільовими групами. Фахівці з системного менеджменту вважають, що стратегічна комунікація – це системна комунікація, орієнтована на встановлення довгострокових взаємозв’язків організації з її зовнішніми і внутрішніми аудиторіями. Стратегічна комунікація орієнтована не стільки на короткочасні потреби і бажання цільових аудиторій, скільки на їх цінності.

Оцінка ефективності комунікації суду нерозривно пов’язана із процесом розробки комунікаційної стратегії. Для вірного оцінювання потрібно, щоб на етапі планування були поставлені реалістичні стратегічні цілі й на їх основі визначено тактичні завдання.

Аналіз поточної репутації суду та позиціонування в ЗМІ

Кількісний і якісний аналіз медіа є важливим методом комунікаційних досліджень. Суть його полягає у визначенні ЗМІ, які є джерелом інформації для цільової аудиторії. Базовим кількісним показником є кількість опублікованих матеріалів, типовим якісним показником – їх тональність.

Позиціонування Ленінського районного суду м. Харкова у місцевих ЗМІ на сьогоднішній день нейтральне. Суд сприяє ознайомленню громадськості з рішеннями, які викликають інтерес у суспільства. З аналізу та моніторингу соцмереж більшість людей позитивно сприймає матеріали у ЗМІ про рішення суду, схвалюють та підтримують їх. Втім, є категорія громадян, які мають стереотипно погане ставлення до суду, пишуть негативні коментарі навіть до новин, які мають позитивну тональність.

Загалом, для того, щоб матеріал опублікували, суд повинен надавати ЗМІ цікаву  для широкого загалу інформацію. Однак, висвітлення її не повинно порушувати права інших осіб (зокрема, недоречно надто детально розкривати інформацію, що стосується справ у провадженні; також недоречним є розкриття персональних даних учасників процесу).

Дослідження комунікативних проблем, які існують

Діяльність органів судової влади в Україні в останні роки перебуває в центрі гострих громадських дискусій. Під час диспутів використовується різна, часто суперечлива інформація. Джерелом її, як правило, є неофіційні  дані про стан здійснення судочинства, що здебільшого мають суб’єктивний характер, адже формуються політиками, засобами масової інформації, зацікавленими особами.  

Часто-густо поодинокі скандальні випадки, пов’язані з хабарництвом якогось окремого судді чи, для прикладу, ситуація з російським громадянством у судді Верховного Суду,  призводять до зниження авторитету та псують імідж судової влади. Відповідно суд та суддів починають сприймати на основі негативних стереотипів.

 В такому випадку слід давати інформаційні меседжі на противагу. Тобто формувати образ людяності, хороших вчинків, близькості до людей, чесності та відкритості.

Основною ціллю та метою комунікації між судами та суспільством є формування довіри людини до суду.

Основні способи формування у громадян довіри до суду: 

а) орієнтованість суду на людину, готовність відповідати на питання громадськості, коментувати новини авторитетних у суспільстві ЗМІ чи відгуки у соцмережах. Тут важливо пам’ятати, що коментувати слід тільки те, що має інформаційну та суспільну вагу, а не різноманітні фейки чи провокації. Оскільки відповідь суду на них може сприяти тільки додатковому висвітленню теми, яка спотворює уявлення людей про суд, або створюватиме додатковий піар для окремих зацікавлених осіб.

Проте роз’яснення чи відповідь суду на питання чи проблеми, які турбують людей, завжди будуть сприяти налагодженню зв’язків із громадськістю;

б) сприяння ознайомленню суспільства з рішеннями, які приймає суд. Згідно з даними соціологічних опитувань більшість людей негативно сприймає суд через чутки або негативні новини у ЗМІ. При цьому громадянин, який погано ставиться до суду, сам ніколи до нього не звертався і не був учасником судових процесів.

На противагу цьому судам важливо здійснювати просвітницьку функцію. Для прикладу, більшість рішень, які приймає Ленінського районного суду м. Харкова містять у собі соціальну складову. Військовий, пенсіонер, колишній працівник, підприємець та інші категорії громадян звертаються до суду і суд задовольняє їхні позовні вимоги. Читаючи матеріал у ЗМІ про рішення суду, кожен громадянин впізнаватиме в цьому позивачі себе, і, відповідно, формуватиметься позитивний імідж суду.         

  в) підвищення рівня правосвідомості населення. Ознайомлення громадськості з діяльністю суду, з рішеннями, які приймає суд, сприятиме формуванню знань та розуміння, в яких випадках слід звертатись до суду, які права можна захистити у суді, а, отже, призведе до формування нового рівня правосвідомості громадян.

Наслідком формування довіри у громадян до суду стане збільшення кількості позовних заяв.

Цільові аудиторії комунікаційної діяльності суду.

До зовнішньої цільової аудиторії належать:

1) учасники судових процесів (позивачі, відповідачі тощо), їх представники, відвідувачі суду.  Громадськість загалом є цільовою аудиторією, яка потенційно може стати учасниками судових процесів;

2) ЗМІ;

3) студенти юридичних факультетів;

4) суб’єкти владних повноважень;

5) науковці, адвокати, юридична спільнота.

До внутрішньої цільової аудиторії належать судді та працівники апарату Ленінського районного суду м. Харкова.

Позиціонування

Важливо розуміти, що формування довіри до кожного окремого суду та Ленінського районного суду м. Харкова зокрема, сприятиме підвищенню авторитету судової влади в суспільстві. А надання громадськості інформації про суд, його рішення та діяльність, призведе до формування нового рівня правової свідомості населення.

Тому зараз в Україні важливо популяризувати кожен окремий суд, здійснювати просвітницьку функцію та надавати громадянам інформацію, яка може бути їм корисною. 

Громадяни мають сприймати суди як установи, покликані захищати їх права. Звертаючись до суду, кожен громадянин має очікувати, що рішення суду, яким би воно не було, ухвалено неупереджено, виважено та на підставі норм закону.

План постійних та систематичних комунікаційних заходів

Сучасний стан та план удосконалення поширення інформації від Ленінського районного суду м. Харкова

На сьогоднішній день Ленінського районного суду м. Харкова має такі інструменти для комунікації з громадськістю:

- інтернет-сторінка суду на сайті «Судова влада України»;

- сторінка суду у соціальній мережі Фейсбук.

Сайт та сторінка суду постійно оновлюється, систематично виходять нові публікації. Слід відзначити, що сторінка суду у соціальній мережі Фейсбук має свою стилістику. 

Матеріали, які публікуються на наших інтернет-ресурсах, викликають жвавий інтерес, що є потужним для суду каналом поширення інформації.

Оцінка ключових показників ефективності комунікаційної діяльності суду

На рівні комунікаційних завдань можуть використовуватись такі показники:

• охоплення аудиторії – кількість осіб, які чули чи бачили інформаційне повідомлення в рамках комунікаційної кампанії;
• кількість згадувань інформаційних повідомлень у медіа;
• тональність публікацій;
• кількість отриманих відгуків на ті чи інші повідомлення, їх тональність;
• кількість осіб, що комунікують з судом різними каналами, рівень їх задоволеності роботою суду.

Очікувані результати реалізації Комунікаційної стратегії Ленінського районного суду м. Харкова

Комунікаційна стратегія Ленінського районного суду м. Харкова впроваджується з метою покращення зв’язків з громадськістю, встановлення змістовного та постійного діалогу з суспільством.

За результатами реалізації Комунікаційної стратегії очікується зростання рівня довіри громадян до судів, підвищення авторитету судової влади шляхом поліпшення правової обізнаності населення про порядок захисту їх прав та інтересів у судах.

Громадяни мають сприймати суди як установи, покликані захищати їхні права.

Серед інших очікуваних результатів Комунікаційної стратегії можна назвати:

• підвищення рівня правової обізнаності населення та ЗМІ;
• підвищення рівня зацікавленості громадян у роботі суду;
• налагодження постійного зв’язку зі ЗМІ з метою оперативного висвітлення діяльності суду;
• формування позитивного іміджу судової влади.